12 липня в приміщенні Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю відбулася прес-конференція, присвячена реалізації проекту «Інклюзивний стріт-арт».
Конкурс на кращий логототип
Денис Волощук, менеджер і художній дизайнер проекту, на прес-конференції розповів, що спочатку була ідея залучити художників, але потім дійшли до думки, що потрібен якійсь персонаж. Персонаж, який може звертатися до людей, бігти, залишати QR коди, посилання, таким чином позначати місця, де добре ставляться до людей з особливими потребами. Ідея була в тому, щоб це зробили не фахівці, а самі діти з обмеженими можливостями.
— Персонажа придумають діти, а я вже його вдосконалю, надам пластичності, щоб він міг надалі використовуватися. Діти мають вийти, розказати про придуманого персонажа, хочеться, щоб за допомогою творчості діти відкрилися і подружилися, їм потрібно буде пропонувати ідеї і шукати спільний розв'язок. Проект готовий розвиватися і стати персонажем міста, ідея переросла в набагато масштабнішу, — сказав художній дизайнер.
Серед учнів шкіл буде проведено конкурс и обрано найкращий дизайн, який потім адаптують професійні дизайнери з урахуванням питань благоустрою міста. Після розробки 30 малюнків буде нанесено професійними художниками у місцях, дружніх до дітей з особливими потребами. Приблизний розмір майбутнього логотипу - 30-50 см.
Давайте припинимо обмежувати
Наталія Косницька, координатор ГО «Вінниця Даун синдром» на прес-конференції сказала, що інклюзивна освіта набирає обертів і більше батьків особливих діток готові включатися у суспільство.
— Завжди хочу прибрати словосполучення «обмежені можливості», тому що ми самі їх обмежуємо, давайте припинимо обмежувати і побачимо, на що такі люди здатні, — каже Наталія, яка виховує дитину із синдромом. — Найголовніше — це рушійна сила батьків, якщо немає запиту, то немає й задоволення потреби. Ніхто не знає, кому випаде доля мати таку дитину, і у сім'ї виникає розділення на «до» та «після», і не хотілося, щоб таке розділення відбувалося дуже критично і ми можемо допомагати дітям максимально інтегруватися у суспільство.
Катерина Мізева, мама дитини з аутизом і авторка проекту сенсорної кімнати для дітей з аутизмом, розповіла, як щодня їй телефонують батьки, в дітей яких виявили розлади аутичного спектру.
— Діти ще маленькі, тому маємо надію, що допоможемо цим дітям увійти в інклюзію і в цей світ з меншими проблемами і затратами, з якими стикнулися ми, — сказала Катерина. — Інклюзія для наших діток розпочалася три роки тому, але багато дітей сидять вдома з батьками, а батьки не знають, що робити. Тому дуже добре, що ми заявимо про себе на все місто.
Катерина згадала, що коли її хлопчик пішов до 1-го класу, дітки почали питати, чому він такий дивний. Жінка зробила таку презентацію, щоб маленькі діти могли зрозуміти, і показала її у класі. Зараз в класі дружня атмосфера — сина люблять, обіймають, пропонують допомогу. — В тому і полягає щастя, що ми вже не соромимося, виходимо в люди, і пропоную батькам теж так робити, — каже активна мама.
Хто буде втілювати проект?
Також читайте про інклюзію:
У звичайну школу шансів піти мало: про проблеми дітей із синдромом Дауна
Інклюзивна освіта у Вінниці: як дітей з інвалідністю інтегрують у школи і садочки
Ми такі, як усі, ми так само відчуваємо і творимо
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер