Христина Соловій у Вінниці знайшла лемків і розказала, що їх вирізняє від усіх інших

«І від твого форте було мені п’яно…» - фраза з пісні «Фортепіано», яка дуже влучно характеризує ту магічну силу, яку відчуває кожен, хто слухає Христину Соловій. Її криштально-чистий, такий особливий та незвичний голос і п’янить, і зворушує настільки, що аж перехоплює подих. ..

Чотири роки тому на шоу «Голос країни-3» 20-річна дівчина із Дрогобича скорила всю Україну своїм нестримним бажанням відкрити всім красу лемківських пісень. І хоч переможницею тоді не стала, свою перемогу Христина Соловій все-таки здобула. Після шоу її, єдину, під своє продюсерське крило взяв лідер «Океану Ельзи» Святослав Вакарчук, а сама Христина ще більше почала писати авторських пісень, які одразу полюбили мільйони слухачів.

Вінницький концерт, що пройшов 4 травня у Будинку офіцерів, став фінальним акордом першого всеукраїнського туру співачки «Жива вода». Послухати «Тримай мене міцно», «Хто, як не ти», «Под облачком» та інші хіти Христини Соловій зібралась повна зала.

Квітів цього вечора молода співачка отримала цілу гору. Вінничани не шкодували оплесків і слів захвату: дві години концерту, який став магічною екскурсією у неповторний світ української пісні і дивовижних лемківських розповідей, вразив усіх!

На сцені завжди поруч – старший брат

До вибору пісень, які виконує, Христина Соловій ставиться з особливим трепетом. Як літератор за освітою (співачка закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка, - авт.), обожнює метафоричність і оригінальну гру слів. Та ще більше уваги приділяє музиці та аранжуванням. Оскільки є перфекціоністкою, інколи записує до 10 різних варіантів пісні – скрупульозно і детально експериментує доти, поки не знайде те саме, ідеальне звучання.

Такий підхід абсолютно підтримує команда співачки, що складається з найкращих музикантів України. Зокрема, її барабанщик Євген Селезньов працює з оркестром «Голосу країни», у експресивної басистки Марти Ковальчук є власний музичний проект, у гітариста Олексія Морозова – завидний досвід, а клавішник В’ячеслав Крученицький взагалі є мультиінструменталістом – грає буквально на всьому, що звучить!

Та все ж найперший, хто після написання чує нову композицію, це рідний брат Христини – Євген Соловій. На сцені поруч з молодшою сестрою він грає на гітарі, а у житті і творчості є для неї головним критиком.

– Після Святослава Вакарчука Євген є другим найбільшим авторитетом і критиком для Христини. Як молодша сестра, вона завжди прислухається до його думки. Разом з Євгеном вони записують першу версію кожної нової пісні, і тільки потім її чують всі інші учасники команди, - розповідає прес-секретар співачки Аліна Цвєткова. – Присутність на сцені брата для Христини надзвичайно важлива!

Будучи людиною, яка максимально часу контактує зі співачкою, Аліна Цвєткова відзначає: на сцені Христина Соловій точно така ж, як у житті. Тендітна, дуже делікатна, вразлива і неймовірно щира.

– Своєю щирістю і непідробністю Христина зворушує усіх! – говорить прес-секретар. – Щоразу, коли, їдучи в турі, ми зупинялися на заправках попити кави, якщо Христина бачила десь собак і щенят, одразу віддавала їм всю свою їжу… Вона дуже справжня, романтична, мрійлива і при цьому неймовірно працьовита дівчина! Яскравий доказ чому – її новий кліп «Хто, як не ти». За задумкою режисера, всі події відбуваються у зворотному порядку. Тож Христині довелося дуже багато ходити «задом наперед». Навіть після тренувань це виявилося дуже непросто. І хоч після цілого дня і майже ночі зйомок у неї була страшенна крепатура, Христина все стійко витримала! Більше того – до моменту, як ми опублікували бекстейдж зйомок, отримували чимало повідомлень, у яких люди все дивувалися: «Як вам вдалося навіть голубів навчити літати назад?» (посміхається)

Попереду – новий альбом і фестивальне літо.

Близький контакт і незабутній взаємообмін зі своєю публікою, отриманий під час першого туру, став для співачки неабияким джерелом натхнення й емоцій. Красу лірики й мелосу української пісні особливо тепло приймали не тільки міста Західної і Центральної, а й – Східної України, вкотре довівши: артист, який із важливим меседжем виходить на сцену, завжди знаходить відгук у серцях всіх глядачів.

– Окрилена отриманими емоціями, Христина вже зараз працює над записом свого другого альбому, у якому також будуть лемківські пісні, але пропорційно значно більше – власних авторських, - розкриває секрет Аліна Цвєткова. – Декілька пісень з нового альбому Христина презентувала у кожному місті туру. Було надзвичайно цікаво спостерігати, як їх сприймає публіка: пісні, які раніше ніхто ніде не чув, люди не просто зустрічали оплесками, а навіть починали підтанцьовувати й підспівувати!

Лемківські одкровення

Після вінницького концерту RIA вдалося поспілкуватися з Христиною Соловій і більше дізнатися про лемків – досі маловідому для багатьох частину українців, пісенна творчість і життєва мудрість яких стала для співачки головним натхненням. 

-  Христино, у Вінниці ви не приховували захвату, коли до вас підійшла глядачка і зізналась, що вона теж з лемків. Які відчуття вас переповнюють у подібні моменти? 

- Кожного разу мене це дуже розчулює. Якщо мої пісні допомагають людям згадати чи віднайти своє коріння, я вважаю, що це щось навіть більше за мистецтво. Зрештою, у моїй родині тема лемківського коріння теж почала обговорюватися лише після того, як я захопилася цими піснями. У цьому, мабуть, сила народних пісень. У них закодоване дуже сильне послання від наших предків.

- Чи у кожному місті під час цього туру до вас приходили лемки?

- Я під час кожного концерту цікавилася, чи є лемки в залі. Майже в кожному місті люди відгукувалися, деякі підходили після концерту, ми знайомилися, вони розповідали історії своїх родин. Це трохи кумедно, але кілька разів таким чином на концертах навіть знайшлися мої далекі або загублені родичі.

- Що, по-вашому, вирізняє лемків? Чи можете ви з першого погляду розпізнати лемків у натовпі? 

- Лемки дуже темпераментні, запальні і горді. Це, мабуть, риса усіх горян. Коли мої батьки сперечаються і в тата не знаходиться контраргументів, то фраза "впертий лемко" (до мами), як правило завершує дискусію. Впізнати лемків у натовпі не можу, але поспілкувавшись з людиною, можу здогадатись про її походження з лемків.

- Що означає слово «лем», яке найчастіше зустрічається у лемківських піснях?

- «Лем» означає «тільки». Самі лемки здавна називали себе русинами, але оскільки слово «лем» у їхньому вжитку було дуже частим, то сусіди - поляки, румуни, серби, словаки - почали називати їх лемками.

- Які ваші улюблені суто лемківські слова, які найчастіше вживаєте? 

- Дуже подобається слово «винітки» - мережані манжети на жіночих блузах, «шварне дівча» - гарне, «зармутила» - зав'язала цілий світ, «не руш» - не чіпай. Інколи я вживаю якісь лемківські фрази у спілкуванні з моїми музикантами. Вони не завжди розуміють, доводиться перекладати (посміхається). Але «лем» вже вивчили всі!

- Розкажіть, будь ласка, історію вашої родини, яку, як відомо, на жаль, теж торкнулась жахлива операція «Вісла».

- Мою родину з маминого боку під час операції «Вісла» виселили з лемківського села Одрехова Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства на Тернопільщину в село Озерна.  Звідти поруч і мій тато - він народився у Покропивні. Два місяці мамина родина з маленькими дітьми жила під відкритим небом на возах і їм допомагали місцеві жителі… Я не вірю у випадковості, і так сталося, що саме на концерті в Тернополі, який був 28 квітня, якраз на роковини операції «Вісла» були присутні мій тато і бабуся. Я присвятила пісню «Горе долом» усім жертвам трагедії, яка торкнулася і моєї родини. І мені здавалося, що весь зал відчув і пережив зі мною той сум і жаль.

- На концерті у Вінниці ви заспівали буковинську пісню. Чи є, можливо, пісня з Поділля, яка вас також сильно вразила?

- Відверто кажучи, я планувала підготувати народну пісню-сюрприз для кожного міста. Але ми встигли зробити лише буковинську «Оченька мої чорні», у яку я просто закохалася і не можу перестати її слухати. А взагалі, красивих і глибоких народних пісень є безліч. І хоч наразі активно йде робота над моїми авторськими піснями, я думаю, що з часом ще повернуся до ідеї записати пісні різних регіонів.   

- У своїх інтерв’ю ви відзначаєте, що саме народні пісні мають культурні коди. Який, по-вашому, той головний, найцінніший код України, українського народу?

- Для мене народні пісні — це прадавнє джерело із живою водою, з якого черпає мелодії практично вся сучасна українська музика. Саме в ньому зберігаються всі культурні коди, які ми залишаємо по собі та передаємо наступним поколінням. Думаю, що наш код — це воля. Це унікальне українське слово! Воно водночас означає свободу і рішучість, усвідомлене прагнення чогось. Так і з нами, українцями. Ми дуже волелюбні, не хочемо підкорятися, і коли знаємо, чого хочемо, то неодмінно мусимо досягти.

Попри те, що буквально за кілька годин до початку концерту співачку раптово здолала хвороба і лікарі настійно рекомендували поберегти голос, у Вінниці Христина Соловій співала наживо та багато й відверто спілкувалася із залою

Фоторепортаж з вінницького концерту Христини Соловій – Дмитра Данкевича.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.