Студентські роки: як це було у таксиста, оператора тиру, баристи та продавця

Костянтин (26),оператор в тирі:

Нічим особливим студентські роки не запам’яталися, в школі веселіше було. Я вчився у залізничному коледжі на прораба. Але з групою не пощастило. Якось не зійшлися ми. Тому й нічого хорошого згадати не можу. Ніколи по професії не працював. Вона мені не до душі.

Другий рік працюю в тирі. Тут мені подобається. Поки що міняти нічого не хочу. Мене все влаштовує

Єгор, бариста:

Я досі студент. Навчаюся на третьому курсі аграрного університету. Намагаюся суміщати роботу з навчанням. Поки що справляюся. Але часу відчути студентське життя немаю. Чесно кажучи працювати по спеціальності не буду.  Університет - це для диплому.

У кав’ярні працюю кілька місяців. Багато чому навчився, поки що мені цікаво тут. Але що буде далі - не знаю. Як набридне ця робота - знайду іншу.
 

Євген (39), таксист:

Я закінчив ПТУ19, вчився на слюсаря- інструментальщика, та ніколи по спеціальності не працював. Коли заводи працювали, ця професія потрібна була, а потім стала зайвою. Був водієм на хлібзаводі, багато де працював, зараз ось, таксую. А студентські роки… давно це було. 24 роки вже минуло. Вчилися, гуляли, в колгосп на картоплю їздили. Весело було. Але ж це роки молоді. Як могло бути інакше?
 

Катерина, продавець:

Я навчалась у Тиврівському ліцеї, а потім в кулінарному училищі. Якихось особливих спогадів зі студентських років немає. Я не любитель гулянок, дискотек і тоді цього не любила. Люблю спокійне, розмірене життя. Піти десь з друзями тихо-спокійно, без зайвого гаму.

А більше ніде не вчилась, бо не бачила у цьому необхідності. Зараз вчишся, не вчишся – якщо року стоять до роботи, якщо в голові щось є, то будеш працювати, не залежно від того, яка освіта.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.