Весел Лоу (Wessel Louw) живе за 60 кілометрів від міста Кейптаун, що на Півдні Африки. Воно розташоване на узбережжі Атлантичного океану, недалеко від Мису Доброї Надії. У його краї, як розповів, виробляють одні з найкращих вин світу. А ще там дуже гарні гори, приміром, Столова гора, яка є візитівкою міста і зображена на його прапорі.
Але далі мова піде не про гори, а про річку. У Тревел-клабі креативного простору “Артинов” Весел разом зі своїм другом Вільямом, який був за перекладача, розповів про подорож для усією сім’ї.
Між Південно-Африканською Республікою та Намібією протікає Помаранчева річка. Часто люди запитують, чому річка так називається — “помаранчева”. Весел пояснює:
— Коли ввечері сонце сідає на Заході, у воді віддзеркалюються його промені і річка набуває помаранчевого забарвлення. Посилюють ефект такого ж кольору скелі навкруги, які також відображаються у воді.
Довжина річки — 2200 км. Вона бере початок у Драконових горах в Лесото, а в пониззі утворює кордон з Намібією, впадає в Атлантичний океан. Тож, аби пуститися у подорож течією, спочатку потрібно перетнути цей самий кордон з Намібією. Щоб дістатися з Кейптауну до місця, звідки починається сплав (десь в районі Richtersveld), потрібний день на машині. Стільки ж займає дорога від столиці Намібії до місця старту сплаву. А також вистояти щонайменше дві години на пункті перетину кордону.
Усе залежить від течії
— Найперше місце, де людина може вийти, це Aussenkehr (Ауссенхенр) — через 60 кілометрів від старту. Тобто, якщо вже почав сплавлятися, то шляху назад немає, — каже Весел. — Протягом цих днів ти звичайно виходиш, зупиняєшся на нічліг на березі річки. Але вибратися звідти неможливо, бо навкруги одні лише скелі. Коли течія річки сильна і багато води, то за три дні можна пропливти далі Aussenkehr, не 60, а 90 кілометрів.
Крокодилів не зустрічали
У більшості людей Африка асоціюється з дикими тваринами та небезпекою через те, що вони можуть напасти на людей. Насправді ж, як пояснив Весел Лоу, тварини знаходяться в заповідниках або в національних парках. І там діє одне дуже важливе правило: “не виходь зі своєї машини”. Маршрут, яким сплавлявся мандрівник, в цьому плані є безпечним. Крокодилів та гіпопотамів там немає.
— Коли сплавляєшся Orange River, перейматися варто не через тварин, а через пороги, — говорить Весел. — Хоча проходити маршрут можна навіть із дітьми. Досвідчені інструктори беруть на сплав навіть тих, хто не вміє плавати.
А навкруги — нічого
Точніше буде назвати подорож африканця не “сплавом”, а прогулянкою по річці Помаранчева. Тільки ближче до водойми є зелень. Береги поросли очеретом і чагарником. Іноді на п’ять метрів від річки, іноді — 10. А далі тільки пісок та суворі скелі з обох сторін. Як у пустелі. На них часто можна побачити різні природні малюнки, які нагадують, приміром, відбиток пальця.
— Ти пливеш собі в каное і все, що тобі залишається, споглядати чудові краєвиди, дивитися на місяць, на небо, всіяне зорями. А ввечері спілкуватися з усіма біля вогнища, — розповідає мандрівник.
Пороги як вступний іспит
Більшу частину часу ріка Помаранчева спокійна. І тому можна зупинятися, купатися, дивитися на гарні скелі, що її оточують. Але не скрізь так спокійно. За словами гостя з Африки, пороги річки — це як вступний екзамен. Недосвідчені люди бояться, але це не так страшно, як здається. Якщо трапляються небезпечні пороги, то інструктори покажуть, як правильно проходити.
— Коли я був на сплаві вперше зі своєю дружиною, це було чудово. Щоправда, з 20 каное пройшли пороги тільки чотири, — розповідає чоловік. — Тобто важливо правильно входити в перекати і вміло вирівнювати каное, інакше човен може наповнитися водою, або взагалі перевернутися. Річка не широка, тому в деяких місцях ми проходили по черзі: один каное за іншим. Другий раз ми поїхали разом із дружиною та двома нашими доньками. Одна була зі мною в каное, тому довелося більше попрацювати.
Усі речі — у відра
Можна сплавлятися на надувних човнах і на каное. Але відчуття, як каже Весел, на цих двох плавзасобах зовсім різне. Маневрувати набагато краще на каное. Але вони легко перевертаються. Тому треба обов’язково спакувати особисті речі у спеціальні пластикові відра, які щільно закриваються.
Дрова, стільці і столи беруть гіди
Організацією сплавів займаються туроператори.
— Ми обрали туроператора, який самостійно забезпечує туристів сніданками, обідами, і вечерями. А ми просто узяли якісь снеки перекусити, — каже мандрівник.
Готують на всіх також гіди. Вони беруть із собою дрова, тому що там їх просто не знайти. А також столики та розкладні стільці — все, що необхідно.
Розваги біля вогнища
Для ночівлі шукали більш-менш рівне місце, де можна розбити намети. На другий день зробили зупинку. Оскільки, за словами мандрівника, робити особливо було нічого, розважали себе кристаликами.
— Молодь і люди середнього віку піднімалися на скелі позбирати ці камінці, — говорить він. — Увечері, коли усі дружньою компанією збиралися біля багаття, ми кидали їх у вогнище, спостерігали за тим, як вони міняли свій колір, а потім вибухали.
Погода не підведе
У Африці погода завжди гарна. Весел Лоу каже, що за рік десь разів 10 може піти дощ. Тому шансів, що під час сплаву будуть опади, дуже мало. Намет можна і не брати. Але зранку буває роса, тому ночувати краще в палатці. До того ж, вона може захистити від москітів. Екстремал старається сплавлятися не в середині літа, коли дуже спекотно. А десь ближче до кінця літа — початку осені.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер