Сьогодні згадують про двох мучеників. Історія та народні прикмети

У церкві 25 серпня вшановують пам'ять мучеників Фотія і Аникіти, які доводилися один одному племінником і дядьком. Аникіта за часів правління імператора Діоклетіана займав пост військового сановника в Никодима (приблизно III-IV ст.). Одного разу Аникіта виступив проти імператора, коли той розставив зброї кари на міській площі для залякування прихильників християнської віри. Імператор настільки розгнівався, що повелів піддати Аникіта різним мукам. Потім його кинули на поживу до диких левів, але навіть після цього Аникіта залишився живим і неушкодженим. Безліч тортур пройшов Аникіта, але Господь залишав його в здоров'ї.

У цей же час Фотій з'явився до імператора і зажадав відпустити Аникіта, за що також був підданий тортурам. Обох посадили у в'язницю, а потім засудили до спалення в печі. Мученики самостійно пішли в палаюче полум'я і для багатьох стали тим знаменням, яке дозволило звернутися в християнську віру. Згідно з легендою, тіла мучеників не були вражені вогнем навіть після смерті. Саме тому багато язичників, які були присутні при страті, повірили в Бога.

Це був день, коли треба прибрати у повіті — це приміщення під навісом в селянському дворі для зберігання господарського інвентарю. Треба було розібратися там, щоб було куди прибирати річну упряж, соху, борону, не можна було допустити, щоб "на повіті чорт ногу зламав" і розлютився.

У народі знали, що на Фотія можливі перші заморозки, незважаючи на те, що серпень є літнім місяцем. Але це час, коли в повітрі вже відчувалася осінь.

У давнину помітили, якщо цей день дощовий - бабине літо коротким буде, а якщо погода тепла і ясна - слід чекати хорошого врожаю білих грибів. Починають опадати окремі листя у клена.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.