Боєць 14-ї механізованої бригади Андрій Сальник підірвався на міні у листопаді минулого року під Марїнкою на Донеччині. Втратив ногу, око і пережив кілька складних операцій. Хлопець не втрачає надії поїхати до побратимів в АТО, а поки лікуєтся і ліпить для них вареники...
Боєць Андрій Сальник дуже хотів мати вишиту сорочку. Про це дізналися волонтери з Тульчина і привезли хлопцю обновку додому у Немирівський район. Він так втішився подарунком, що поїхав у вишиванці в госпіталь
- Андрій зрадів, як дитина, коли одягнув вишиту сорочку, - розповів журналісту RIA керівник Тульчинської волонтерської сотні Олег Новіков. Одразу захотів сфотографуватися. А в понеділок, 7 березня, подзвонив і каже, що поїхав у вишиванці в госпіталь. Він лікується в Одесі. Йому мають зробити вже четверту операцію.
Андрія мобілізували у січні 2015-го. Він служив у розвідці. 6 листопада підірвався на міні. Дивом залишився живий, але дуже скалічений. 28-річному хлопцеві ампутували праву ногу, він втратив око, осколками пошкоджена ліва нога і внутрішні органи. Цього разу оперувати будуть шлунок.
- Знаєте, про що мріє Андрій? – запитує керівник Тульчинської волонтерської сотні. – Каже, якби склали кишки, він би поїхав з нами провідати своїх хлопців в АТО.
Вареники для побратимів
У розмові з журналістом боєць зізнався, що насправді дуже сумує за побратимами. Каже, там медом не намащено, але дружба настільки міцна, що словами цього не пояснити. Той, з ким був у бою, чи ходив на завдання, з ким ділив шматок хліба чи спав в одному наметі, той тобі вже як брат. Так передав свої відчуття журналісту RIA поранений боєць. Після лікування у Дніпропетровську, куди його доставили одразу після трагедії, був Одеський госпіталь. Звідти хлопця відпустили на деякий час додому. Майже місяць провів у батьківській хаті. Прикутий до ліжка не впав у розпач.
- Знаю, що в бригаді є хлопці, яким смакують вареники, - розповідає Андрій. – Попросив маму, щоб допомогла мені наліпити. Раніше я цього не робив, хоча їсти готувати вмію і мені це діло подобається. Мама примостила біля ліжка стільницю, я взявся за діло. Зрозуміло, що мама не стояла осторонь. Перший раз ми самі наліпили пару відер. Трохи з картоплею, трохи з сиром, з капустою. Перед тим я запитав хлопців з Тульчинської сотні, коли збираються їхати в АТО. Якраз підгадав, щоб вареники були свіженькі. Ми навіть дома їх зварили, а тоді у відрах залили смальцем, це топлене сало, хто не знає. Волонтери з Тульчина приїхали і забрали і доставили прямісінько моїм бойовим друзям.
Уже три рази передавали вареники у підрозділ, де служив Андрій. Допомогти ліпити вареники приходили сусіди. Вони дізналися про таке діло і сказали обов’язково кликати їх. Хлопець був безмежно радий, коли його побратими зателефонували і по черзі дякували по телефону за домашні вареники. Бійці віддячили Андрієві сюрпризом: зняли відеоролик, де спершу смакують вареники, а потім по черзі дякують і передають вітання побратиму. Хлопець зізнається, що може безперервно дивитися такий запис.
Популярний гурт дасть благодійний концерт
Попереду на Андрія чекає ще довге лікування. Молодий хлопець мріє про гарний протез, який би дав йому можливість піднятися з інвалідного візка. Ще один протез має замінити око. Та й лікування лівої ноги і внутрішніх органів також потребуватиме коштів.
- Маємо намір організувати у Вінниці виступ одного з популярних українських гуртів, - каже Олег Новіков. – Поки тривають перемовини, не буду озвучувати назву колективу. Якщо задум вдасться втілити, думаю, трохи виручимо коштів. Поки що скрізь, де можемо, поширюємо номер картки мами Андрія.
З Одеси волонтери забирали його своїм транспортом. Тепер у госпіталь допомогли з машиною у Немирівській районній раді. Андрій уточнив, що райрада домовилася з горілчаним заводом і там надали машину, яку довезла його з мамою до Одеси.
Не може отримати посвідчення учасника бойових дій. Чому?
Боєць зізнався, що ніяк не вдається отримати посвідчення учасника бойових дій.
Помічник обласного військового комісара Ангеліна Кушнір пояснила, що боєць Андрій Сальник поки що залишається у штаті військової частини, тому саме там мають оформити документи.
- Ще у вересні минулого року до поранення подав документи разом з іншими бійцями, - каже Андрій. – Дотепер не оформили. Недавно зв’язувався по телефону із заступником командира частини. Казав почекати ще зо два тижні. Якщо не дотримає слова, доведеться звертатися до міністра, а що мені втрачати?
Скалічений боєць Андрій Сальник. От так от разом з матірю він ліпить вареники для своїх побратимів у себе вдома
Для тих, хто має можливість допомогти пораненому в АТО Андрію Сальнику, повідомляємо номер картки ПриватБанку його мами - Сальник Лідія Сергіївна - 4731 2171 1187 8813.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер