Інваліда-«візочницю» з Донбасу 33-річну Ольгу Пащенко прийняла у свою сім’ю вінничанка Наталія Велика. У неї син Сергій теж інвалід першої групи, так само на візку. Вибратися з квартири на вулицю не можуть, бо в їхньому будинку нема пандуса.
- Вінницю вони бачать тільки по телевізору, він включений у їхній кімнаті вдень і вночі, - каже Наталія Велика. – Поки що мені не вдається зробити так, щоб вони могли самостійно вибиратися на вулицю.
Їхній будинок на Космонавтів, 42. Щоб піднятися з подвір’я до дверей, треба здолати десять сходинок. Раніше їх нараховувалося дев’ять. Але відстань між першою і другою була велика. Пані Наталія звернулася до ЖЕКу №7, який обслуговує їхній будинок. Там дослухалися до пропозиції і переробили сходи. До ліфта від дверей ще п’ять сходинок.
- Проблему з п’яти сходинками ми вирішили, - розповідає пані Наталія. – Допомогли працівники уже згаданого ЖЕКу. На моє прохання, зробили пристосування з дощок. Щит кріпиться до стіни. Коли потрібно, опускаємо його на сходинки і по дошках з’їжджаємо, а тоді знову ставимо на місце. Щоб спустити візок з людиною на подвір’я, без допомоги не обійтися. Причому, допомагати мають двоє людей, одному не справитися.
Пані Наталія згадує, що в нинішньому році Олю вдалося вивезти на вулицю не більше десяти разів. Син Сергій ще менше з’являвся. Бо він важчий. Потрібні чоловіки з сильними руками, щоб підняли. Вулицю йому замінює балкон.
Декілька разів пані Наталія викликала на допомогу «Службу супроводу інвалідів», що створена при ГО «Гармонія». В інших випадках просила знайомих, щоб допомогли.
- Але ж це неправильно постійно бути від когось залежним, - говорить жінка. – Встановити пандус біля нашого під’їзду неможливо. З одного боку територія уже зайнята приватною структурою, а з іншого не дозволяє проект будинку.
Незважаючи на це, пані Наталія знайшла вихід із ситуації. Поки що реалізувати його не вдається.
Підйомник зі знижкою
Знаючі люди порадили встановити підйомник. В Інтернеті жінка разом з дітьми знайшла підприємство, де виготовляють такі механізми. Знаходиться воно у Дніпропетровську. Там роблять гідравлічні підйомники. Написали листа. Розповіли ситуацію. Звідти не забарилися з відповіддю.
-Нас попросили надіслати фото місця, де має бути підйомник, - розповідає пані Наталія. – А також деякі розміри, зокрема, висоту від подвір’я до дверей під’їзду, ширину простору, де він стоятиме. На основі отриманих даних дніпропетровські фахівці виготовили проект і розробили калькуляцію вартості робіт. Їм ще Оля написала листа. Їй пообіцяли виконати замовлення зі знижкою. Я в них уточнювала, чи справді готові приїхати у Вінницю, аби зробити добре діло. Отримала стверджувальну відповідь. За словами пані Наталії, орієнтовна вартість з монтажем і встановленням обладнання становила 43 тисячі гривень, ще дві тисячі мали витратити на доставку механізму до Вінниці. Від цієї суми обіцяли знижку п’ять тисяч гривень.
- Для чого вам морочити голову дніпропетровцям, коли у Вінниці теж роблять підйомники, - сказали одного разу пані Наталії знайомі, коли дізналися про її проблему.
Підказали, де їх можна побачити. Є такі на Київській біля одного з центрів. Недавно відкрили у Центрі первинної медико-санітарної допомоги на Старому місті. Ще один працює на Вишеньці в одному з салонів красоти. Жінка їздила, дивилася, особисто переконалася, якщо такі підйомники є в інших житлових будинках, то їх реально встановити і в їхній багатоповерхівці.Так вона вийшла на вінницьке ТОВ «Рембудмонтаж». Зустрілася з його керівником Олександром Зелінським. Каже, той особисто приїжджав на місце разом із своїм фахівцем. Підтвердили можливість встановлення підйомного механізму.
- Ми не тільки встановлюємо електричні підйомники, а й обслуговуємо їх, - сказав у розмові з журналістом RIA пан Зелінський. – Зараз виконуємо такі роботи у будинку на Винниченка. Його передали ГО «Гармонія». Уже працює наш підйомник на Старому місті в амбулаторії сімейної медицини. Тобто це реальна справа.
Як пояснив Олександр Зелінський, чотири, чи п’ять місяців тому, коли до них звернулася Наталія Велика, вартість робіт із встановлення електропідйомника на Космонавтів, 42 становила приблизно 50 тисяч гривень. За нинішніми цінами це буде дорожче.
На зазначені цілі грошей нема
Після зустрічі з Олександром Зелінським пані Наталія письмово звернулася до міськради. Розповіла, що у неї проживають двоє інвалідів, за якими доглядає самостійно, додала комерційні пропозиції встановлення підйомника (дніпропетровську і вінницьку).
- Для своєї дитини я ніколи не просила допомоги у влади, - каже пані Наталія. – Тепер йдеться про жінку, яка втекла від війни, а ми її тут тримаємо, як каже син, під домашнім арештом.
Відповідь чиновників розчарувала пані Наталію. В.о. директора департаменту житлового господарства Олег Лаврик повідомив, що на зазначені цілі, тобто встановлення підйомника, відсутнє фінансування. Щоправда, обнадіяв. У листі сказано, що питання буде розглянуто при підготовці бюджету на 2016 рік. Щоб дізнатися, чи справді у міськраді взяли до уваги лист пані Великої, редакція надіслала запит на ім’я міського голови. Саме зараз йде робота над головним фінансовим документом наступного року. Якщо тепер не передбачать фінансування, то потім знову напишуть, що грошей нема.
- Європейська практика передбачає створення пандусів до кожного під’їзду у кожному житловому будинку, а також у будівлях, які часто відвідують люди, - каже керівник ГО «Гармонія» Раїса Панасюк. – Так само у розвинутих країнах відійшли від необхідності встановлювати сходи, які ведуть до ліфта. Переступивши поріг під’їзду, людина одразу підходить до ліфта. Наша служба супроводу виїжджала на Космонавтів, 42, щоб допомогти вибратися переселені на вулицю. Але ж людина навіть на візку має почуватися незалежною від когось, тим більше у задоволенні такої необхідної потреби – вибратися на вулицю. Тому ми підтримуємо ідею пані Наталії у встановленні підйомника. Від імені нашої організації закликаємо небайдужих відгукнутися на пропозицію зібрати кошти. Тим більше, що йдеться не про таку вже й велику суму, трохи більше 50 тисяч гривень.
Тікала останнім поїздом
Оля Пащенко погано розмовляє. Коли хвилюється, то її може зрозуміти тільки Сергій. Каже, що навіть по губах читає її слова. Самостійно не може пересуватися. У неї погано працюють руки. Незважаючи на це, дівчина знаходить можливість користуватися Інтернетом, зареєстрована у мережі Фейсбук. З її постів зрозуміло, що активно відстоює проукраїнську позицію, таврує ганьбою бойовиків і їхніх лідерів.
Сергій розповів, що Оля тікала з Луганська останнім мирним поїздом. Після того, як вона звідти виїхала, у місті почалися активні бойові дії. Раніше Ольга знаходилася в інтернаті у Слов’янську Донецької області. Звідти теж довелося вибиратися через те, що у місто зайщли бойовики.
Волонтери подарували Ользі інвалідний візок з електроприводом .Однак він важчий від звичайного. Лежитть на балконі.На вулицю пані Ольгу вивезли на позиченому у Сергія. Допоміг вибратися знайомий пані Наталії Валерій. На своєму вона могла б спокійно добратися до Вишенського озера, милуватися красотою парку, каже пані Наталія. Але як вибратися на вулицю?
Прохання до тих, хто має можливість допомогти коштами для встановлення підйомника для інвалідів-«візочників» на Космонавтів, 42, перерахувати кошти на картку Наталії Йосипівни Великої (опікуна дівчини):
№ картки у ПриватБанку – 4731217111420673
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Анонім
Анонім reply Анонім
Анонім reply Анонім
Семью я эту знаю достаточно хорошо. То что пандусы должны быть - это совершенно точно, но героиню из неё делать не стоит. Так как она в Виннице оказалась ещё раньше, чем начались боевые действия на ЮВ - как минимум с 2012 года.
Анонім
Анонім reply Анонім
Анонім reply Анонім