Поскаржитися на адвоката коштує півзарплати. Чому й за це тепер деруть гроші?

Наталія ГОНЧАРУК

Скарги на адвокатів більше не приймають без грошей.
Пожалітися можна тільки, сплативши суму, рівну прожитковому мінімуму.
У когось це – вся пенсія чи півзарплати.
Чим викликане таке нововведення Ради адвокатів і чи подобається воно самим захисникам?

Під час судового розгляду кримінального провадження захисник підсудного сказав на адресу потерпілої слова, які остання вважає образливими. Жінка, як годиться за законом, вирішила оскаржити неетичну поведінку адвоката і написала скаргу в колегію адвокатів.

Вона отримала записи судових засідань після винесення вироку, прослухала їх і вказала часовий проміжок, де звучали образливі репліки. Виклала цю інформацію в листі, вказавши також контактні дані свідка, яка була на засіданні і чула образу. Усі зібрані документи вінничанка понесла в адвокатський орган самоврядування, що на Соборній, 53.

Але там, замість прийняти матеріли в скаржниці, послали її в банк, вручивши реквізити і роздруковане рішення асоціації адвокатів про встановлення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарг кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

Відео дня

Без сплати 1763 гривень, сказали, скаргу не реєструватимуть та не розглядатимуть. Мовляв, такі тепер правила. Вони, як дізналася редакція, стали чинними з початку цього року.

– Якби подання скарги коштувало гривень 500, я б заплатила, а 1700 гривень – це занадто, – розказала журналістам вінничанка. – Те, що вони беруть гроші за розгляд, ще не означає покарання неетичного адвоката. Засідає комісія з його колег, щось там собі вирішує, а мене потім має тільки повідомити постфактум про результат…

Встановлення плати за подачу скарги змусило ображену адвокатом жінку відмовитися від скарги. Наскільки етично захиснику злочинця було давати оцінку емоційності потерпілої жінки? Це питання залишиться без відповіді.

Скільком ще вінничанам не дали добитися справедливості запровадженим 1700-гривневим внеском на розгляд скарги? Редакція запитала в голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області Кароліни Хоменчук.

– Немає такого, що приходять люди: «хочемо поскаржитися, а раз платно – то не маємо можливості» і пішли, – говорить вона. – Не ажіотажна ситуація. І тут ніхто не хоче ні на кому заробити. Рішення про платне подання скарг викликано тим, що ми не фінансуємося ніякими бюджетами. Живемо виключно за кошти, які отримуємо за проведення кваліфікаційних іспитів для людей, які мають намір стати адвокатами. Оплачують фактично розгляд скарг на діючих адвокатів ті особи, які адвокатами ще не стали. За їх кошти здійснюється вся робота Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Не для того ввели оплату за розгляд скарги, аби зменшити потік звернень невдоволених? Кароліна Хоменчук каже, що потоку й не було, на місяць може бути 2-3 платні скарги, всі решта – з категорії безплатних (подані судами або засудженими).

А куди ж діваються внески діючих адвокатів, які щороку платять за роботу органу свого самоврядування той самий один прожитковий мінімум (зараз це 1762 гривні)? І Кароліна Хоменчук пояснює: щорічні внески фінансують Раду адвокатів України та регіональні ради (30 на 70%). Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії досі жили виключно за гроші майбутніх захисників, сплачені за кваліфікаційні іспити. Розмір такої сплати – три прожиткових мінімуми, тобто тричі по 1762 гривні.

– Нових адвокатів не так і багато. Це, по-перше, – говорить Кароліна Хоменчук. – Другий момент: технічний. Папір, техніка, кодекси, зарплати працівникам в штаті, плюс податки, утримання приміщення. Для прикладу скажу, що відправити одне поштове відправлення коштує 42 гривні, а треба зробити по кілька відправлень в кожному випадку розгляду скарги. На сьогодні, це суттєві кошти. І про вартість комунальних платежів зараз нікому розповідати не потрібно. Усі знають, як життя дорожчає…

Регіональні органи, як каже Кароліна Хоменчук, з 2012 року зверталися до центрального органу адвокатського самоврядування, що коштів не вистачає. До запровадження платності скарг, за її словами, вінницька комісія «виходила в нуль» й не могли собі дозволили, наприклад, оновлення техніки.

– Положенням Ради адвокатів України передбачено, якщо скарга обґрунтована, то адвокат повинен повернути затрачені скаржником гроші. Система така ж, як з судовим збором,– пояснює також Кароліна Хоменчук. – Крім того, останніми змінами нам дали право, враховуючи матеріальних стан скаржника, зменшувати розмір плати за організаційно-технічне забезпечення або звільняти від плати взагалі. Досі таких прикладів не було. Будемо приймати рішення по аналогії звільнення від сплати судового збору.

Що думають адвокати про платність скарг?

Олександр Сарафанюк:

– Обмежувати людину в праві поскаржитися на будь-кого неправильно. Давайте тоді будемо вже платити за скарги на працівників поліції. Чи он у Генпрокуратурі також створили кваліфікаційно-дисциплінарну комісію, то, може, і звернення туди зробимо платними? Це просто маразм якийсь. Правосуддя практично немає, якщо скаргу на адвоката не можна подати, не заплативши грошей.

Віталій Шиманський:

– Це обмежує право так само, як і судовий збір. Але з іншого боку: є такі скаржники, які постійно пишуть і пишуть, бо їм постійно щось не подобається. Тепер, перш ніж написати скаргу, мабуть, більшість задумається, чи дійсно для цього є підстави. Тільки суттєва оплата може зупинити від писанини направо-наліво.

Олександр Білошкурський:

– Не подобається мені це так само, і збільшення ставок судового збору. Це питання доступу людини до правосуддя. Адвокати заробляють гроші і мають самі утримувати свої ради і комісії. Я проти того, щоб це питання перекладали на простих людей. Платність скарг – перепона на шляху добитися хоч якоїсь правди в цій державі.

Наталія Костик:

– Знаю, у зв’язку з чим прийняли таке рішення. Ми на самоокупності. Коли подається скарга, то мова йде про те, що потрібно вислухати цих людей, що треба перевірити всі матеріали по справі. Через затрати на перевірку прийняла таке рішення Вища КДКА. Ми обговорювали з колегами, що воно позбавляє людей можливості звернутися.