Музею української марки два роки: чому діти стають філателістами?

Найціннішу колекцію місяць тому привіз Павло Клімкін, і як тільки музей переїде в просторіше місце, її побачать відвідувачі. Пані Катерина каже, що відзначати день відкриття не будуть, а ось нове місце – справжня нагода для свята. 

Оскільки Олександр Балабан востаннє був в Україні, відкриваючи музей, він передав усю колекцію саме через Міністра закордонних справ. Наразі місця для повної експозиції мало, тому оброблена і представлена лише мізерна частина марок – менше 1%. Як тільки Міська рада дасть дозвіл на переїзд, що вже ось-ось має відбутися, люди зможуть побачити значно більше. 

Між депутатами Обласної і Міської ради виникали суперечки з цього приводу – вони ледь не витіснили частину Обласної дитячої бібліотеки, оскільки вона займає приміщення Міської ради й термін оренди в них закінчився. Питання врегулювали й зараз під музей обіцяють надати триповерхове приміщення. 

Марки доповнюються і виставляються по черзі. Вся колекція пана Олександра вже в Україні. Основна їх частина знаходиться в київському офісі, але музей буде функціонувати лише у Вінниці, адже це батьківщина батька власника колекції. Марки виставлені без конкретної послідовності, але виставка демонструє найрізноманітніші типи надпечатків-тризубів, які робили в шести округах України, коли вона була частиною Російської імперії. Багатою є колекція не лише старих, а й сучасних марок. 

«Наші марки входять в десятку кращих у Європі на сьогоднішній день. В нас дуже велика спільнота філателістів. Дуже часто люди самі приносять марки. Ось недавно був випадок, що дідусь переписав свою квартиру на внуків, а свого часу він збирав марки. Він показав ті альбомчики, все розказав, а сам собі купив однокімнатну квартиру і перейшов, а їм віддав ці марки. Через якийсь час приходить: внуки роблять ремонт. Він дивиться: всі ці альбоми в смітнику. Він їх приніс нам», - розповідає Катерина Миколаївна.

Коли діти приходять на екскурсії, їм обов’язково дарують по марці, щоб вони вчили історію. Це живить їх допитливість і підштовхує до збирання власних колекцій. Батьки цікавляться цим не менше. Пізнаючи історію однієї марки, зацікавлена людина непомітно для себе починає розбиратися в історії цілої держави. 

«Цікаво стежити, коли батьки приходять з дітками, обирають ці марочки, все розпитують, а потім вдруге приходять і розповідають про ту марочку, яку їм подарували. Ми ж завжди говоримо, на яку сторінку зайти й почитати це все». 

Деякі з філателістів вражені цією ініціативою. Вони віддають марки, які повторюються в їх колекції, спеціально для того, щоб їх також роздавали дітям. Є марки, які можна й придбати – по 3 гривні. Їх теж пересилає Олександр Балабан - з бажання поширювати філателістську культуру, а не заробити, адже ціни на марки в Інтернеті інші. 

«В нас є хлопчик, якому трохи більше шести років, рік тому він познайомився з марочкою, коли з дідусем вони йшли на тренування. Вони зайшли на пошту: дідусь відправляв кудись листа. Поки стояв у черзі, хлопчик зайшов у магазинчик, де продаються марки. Йому там сподобалось і він повернувся до дідуся, щоб той купив йому марку. В нього на сьогоднішній день до ста марок. Але ця дитина про кожну марку так розповідає! Він тому й дуже швидко навчився читати: всюди треба було читати про них. Тепер він навідується сюди й розповідає про кожну свою марку».

Нагадаємо, що 16 вересня 2016 року у Вінниці запрацював перший і єдиний Музей української марки. Його названо на честь  Якова Балабана, який народився на Вінниччині й був старшиною в армії УНР. Його син Олександр – американець українського походження - з дитинства захопився збиранням марок, присвятивши своє життя їх вивченню й поширенню. Прямих нащадків він не має, тому хвилюється за подальше збереження фондів. Саму колекцію його батько розпочав збирати ще в середині 20 сторіччя й наразі вона налічує понад 10 тис. марок. 

Фото і текст: Каріна Козак

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.