Більше ЗНО, 12 класів та уроки бізнесу. Що зміниться в школі

Фото Михайла Курдюкова, архів "20хвилин"

Минулого вівторка, 5 вересня, у Верховній Раді ухвалили новий законопроект «Про освіту». За таке рішення проголосували 255 депутатів. Цей закон стане основою в середній освіті та буде заміною тому, що діяв з 1991 року. Що зміниться для батьків учнів та вчителів?

Про зміни для батьків та вчителів

Починаючи з 1 вересня 2018 року, у школах запровадять 12-річне навчання для дітей. Усі інші школярі продовжать вчитися 11 років.

школу розділять на три: початкова (1-4 класи), базова (5-9) та профільна (10-12). Для переходу на наступний освітній рівень діти будуть здавати іспити, схожі на ЗНО. Проте іспити в базову школу будуть ознайомчого характеру.

З’явиться навчання за наскрізними лініями, мета яких надати дитині більше знань, які можна застосувати на практиці. Це так зване «компетентнісне навчання», щоб розвинути у дитині математичну, економічну компетентність, підприємливість тощо.

Багато зміниться і для вчителів. Їм нададуть більше свободи у виборі навчальних програм та методики навчання. Зобов’яжуть щорічно підвищувати кваліфікацію. А директори працюватимуть в школах по шість років з правом переобрання на цю посаду ще на один термін.

Плюс, школи зобов’яжуть показувати свої фінанси. А заробіток вчителя прирівняли до трьох мінімальних зарплат — 9600 гривень (нині діє рівень мінімальної зарплати 3200 грн — авт.)

Пропонуємо прочитати про:

1. Що змінилося в школах вже з цього 1 вересня

2. Просто про складне. Що міняє новий закон "Про освіту"

І ще раз подивитися на святкування Дня знань за посиланням:
Як пройшов перший дзвоник у вінницьких школах. Емоційні фото

Батьки проти 12-річки

Журналіст поспілкувався з батьками учнів, про новий освітній закон. Виявилося, що більшість з дорослих вважають 12-річну освіту в школі зайвою. Крім того, запитували батьків про потребу іспитів для переходу на наступний рівень. Та про профільне навчання після 9-го класу.

— Не треба робити 12-річку. І так дуже довго вчать дітей. Щодо оцінювання дітей, то я не бачу тут чогось страшного. Ми писали підсумкову атестацію після 4-го класу. Але нам разом прийшлося довчити, щоб успішно скласти ДПА, — каже Наталія, мати п’ятикласника.

Мати учениці 3-го класу, пані Ірина вважає, що 12-річне навчання призведе до одружень вже у школі.

— Крім того, нинішні школярі більш сучасні, живуть в «іншому» світі. Їх розуміють не всі вчителі. З 10 класу дійсно потрібна профільна освіта: навіщо багато уроків з іноземних мов, якщо дитині треба більше математики за профілем. ЗНО в 11 класі потрібне, щоб зрівняти шанси між дітьми для вступу на бюджетні місця. А от в 4-ому класі іспити, мабуть, є зайвими.

Пані Олена вже на пенсії та забирає зі школи двох онуків, які вчаться в третьому класі. Її турбує більше стан будівель, а не освіти.

— До 12-річки ставлюся негативно: немає чого там розтягувати. Тут діти за 10 років нічого не можуть навчитися. Найперше, що треба було б змінити в школі — відремонтувати приміщення. Я навчалася в цій школі (школа №2) ще в 70-х роках. З того часу вона не змінилася — тільки все старе стало та облупилося. Куди дівають бюджетні кошти? Не зрозуміло.

«У всій Європі 12-річні школи»

У нашому імпровізованому опитуванні тільки дві жінки підтримали 12-річку. Хоча мають і певні сумніви. Мати хлопчика, що ходить до 2-го класу, пані Тетяна, дізналась, що з 10-го класу освіта стане платною.

— Я нормально ставлюся до 12-річної освіти. Чула, що останні класи будуть платними. І я проти цього. Але не можу стверджувати, що освіта в школах стане платною. Не повністю знаю, що мають змінити, — ділиться своїми думками пані Тетяна. — Ще один пункт, що треба в шкільній реформі — оптимізувати навчальну програму. Не потрібно всім дітям давати однакові предмети: для когось потрібні гуманітарні дисципліни, а для когось — краще більше математики. Головна умова, вчитель має добре викладати. А то виходить, що батьки вимушені все одно ходити до репетиторів.

Вінничанка Наталія, яка виховує хлопчика з 2-го класу, має більш «радикальний» погляд: для оновлення школи потрібні зміни вже з пологового будинку.

— Щоб була нова освіта, треба не просто прийняти один закон, а повністю все змінити на краще. Щодо 12-річки, то я не проти. У всій Європі так воно є, — каже пані Наталія. — Але мені не подобаються ті новації, що зробили в початковій школі: вільні уроки без оцінювання знань та домашніх завдань. Це занадто розслабляє дитину, оцінки є стимулом для старання учнів. Вивчити вірш або навчитися писати літері гарним почерком, зовсім не важко. А що потім буде з цими дітьми в старшій школі? Там набагато більше навантаження, до чого школярі будуть не готові.

Учителі про реформу в школі

Владислав Качур, вчитель іноземних мов, школа №6

— Прийняття такого закону є позитивним явищем. Хоча деякі новації мають сумнівний характер. Наприклад, щорічна перекваліфікація для вчителів, яка, за великим рахунком, не має потреби. Це повинно бути виправдано з мотивацією для педагога. А так обов’язкове підвищення кваліфікації стане причиною відтоку кадрів. Чув і про підвищення окладу після перекваліфікації, але поки що не особливо вірю. Час покаже, наскільки це доречно.

Гарантія академічної свободи та вільного викладання — цього раніше не було,  я цілком вітаю. Мені подобається, що вчителям дозволили розробити авторську навчальну програму, впроваджувати свої методики. Школа має відходити від викладання «сухих» знань.

Наскрізне навчання, де учні отримуватимуть не тільки теорію, але й практичні навички, має принести гарний результат. Потроху це наближає до європейських стандартів освіти. Наприклад, у Фінляндії працювати в школах можуть вчителі тільки за своїми програмами. І там дуже суворий конкурс. Десь я бачив, що в освітній реформі в Україні бере участь 5-7% педагогів від загальної кількості. Тому буде спротив цим змінам. Хотілося б, щоб нашим реформаторам вдалося його впровадити.

Олег Слушний, вчитель математики та інформатики, школа №20

— Мені подобається, що з'являється автономія навчального закладу, де педагогічна рада буде визначати, як навчати і за якими програмами самостійно.  Дадуть більше свободи у викладанні педагогам, які зможуть впроваджувати власні методики в навчанні.

Нарешті, поменшає непотрібної паперової роботи, бо новий закон передбачає створення електронних баз, куди вчитель буде вносити необхідні дані. Позитивними новаціями є й те, що до робочого часу вчителя додається виховна робота. Час класних керівників для спілкування з батьками та учнями теж буде «годинами навантаження». Тобто, доплата за керівництво класом.

А щорічна перекваліфікація — це є стимул ніколи не зупинятися і вона є добровільною. Тому зайвого стресу для вчителя не буде. Ще будуть враховувати регіональний аспект у навчанні. Наприклад, дітям, які навчаються в регіоні, де є гарні технічні університети, більшість знань будуть давати саме з природничо-математичного профілю. Проте зараз прийнятий тільки закон. Потрібні ще механізми для впровадження, такі як акти Міносвіти та інші органів.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.