В Антарктиді побували п’ятеро вінничан. Як потрапити в експедицію?

Наш земляк, метеоролог Олександр Афтенюк, разом з учасниками української експедиції в Антарктиду зараз в дорозі - з Києва до станції Академік Вернадський 15 тис км

Сьогодні, 27 березня, у ці хвилини, Олександр Афтенюк з Піщанського району разом з іншими учасниками експедиції перебуває в дорозі. Їхній шлях лежить в Антарктиду на українську наукову станцію «Академік Вернадський», де вони перебуватимуть до квітня 2019-го.  Це вже друга експедиція 29-річного метеоролога, така спеціальність в Олександра, на шостий материк. Перший раз він перебував на станції з березня 2013 по квітень 2014.

Учасники експедиції перед відправленням у дорогу - в Антарктиді вони пацюватимуть до квітня наступного року

Від Києва до місця знаходження «Академіка Вернадського» 15 тисяч кілометрів. 22 березня літаком з аеропорту «Київ» експедиція вирушила до столиці Італії. Далі був переліт з Рима до Сантьяго. У столиці Чилі їх зустріли дипломати українського посольства в цій країні. Віддаленість від рідної землі зробила зустріч дипломатів і полярників щирою, по-особливому дружньою. Про це журналісту 20 хвилин/RIA розповів брат Олександра Афтенюка Віталій.

«Саша телефонував з Рима, писав з Сантьяго… - повідомив пан Віталій. – Після зустрічі дипломати провели їх у подальшу дорогу до архіпелагу Вогняна Земля. Звідти вже на кораблі йдуть до Антарктиди. Брат казав, що тривалість п переходу залежатиме від того, якою буде погода. Це може бути чотири або п’ять днів».

До речі, разом з Афтенюком планували бути ще двоє наших земляків. Однак вони самостійно припини конкурсний відбір до складу експедиції. Чому?  

Знайомтесь: вінницькі полярники

По три рази побували на крижаному материку лікар Валерій Семенюк з Хмільника

та інженер Анатолій Руденко (фото внизу) з Оратівського району.

До речі, кандидатуру Анатолія рекомендував його двоюрідний брат Дмитро Марченко. Після повернення Дмитра з експедиції Анатолій дістав його запитаннями на кшталт «розкажи що там і як?»  «Поїдь сам, побачив все на власні очі», - відповів одного разу Дмитро. Анатолій дослухався до поради. Йому вдалося успішно пройти конкурсний відбір. Ще один вінничанин – лікар Вадим Лисинчук також брав участь в експедиції.

Двічі на станції одночасно перебували по троє вінничан. У той час кожен четвертий учасник експедиції був нашим земляком. Так само могло статися і цього разу. Валерій Семенюк, Анатолій Руденко і Олександр Афтанюк готувалися до складної подорожі, але…

Перевірених беруть охочіше, ніж новачків

Анатолій Руденко і Валерій Семенюк у розмові з журналістом RIA розповіли, що планували потрапити в експедицію на 2017-2018 роки. Кожна нова група працює на станції протягом року. Учасники дослідження, які відправилися 22 березня нинішнього року, повернуться додому у квітні наступного. Обидва співрозмовники мають чималий досвід перебування на Південному полюсі, тому припускають, що у них був шанс учетверте здійснити подорож.  Кажуть, перевірених людей беруть охочіше, ніж новачків.

Обов’язки Валерія зрозумілі – він надавав медичну допомогу. Анатолій відповідав за роботу енергетичного обладнання станції. Він за фахом інженер-енергетик, випускник нашого технічного університету. Забезпечення станції електрикою і теплом – його клопіт. Стежив за роботою генераторів, котлів опалення, дизельної установки. Дизельне пальне щоразу везуть з собою на кораблі із запасом на весь рік. А ще він кермував моторними човнами, доставляв науковців  на інші острови,  де ставили необхідні досліди. Нинішня подорож мала стати четвертою. Пройшов перший етап відбору і… відмовився від подальшої перевірки.

-Мати захворіла, - каже пан Анатолій. – Вона вже у літах. Не можу залишити її. Раптом станеться непоправне…

Українська наукова станція "Академік Вернадський" чекає 23-ю експедицію

У Валерія були свої причини відмовитися від участі в конкурсі. Одна з них – робота у лікарні. Руденко їздив до Києва на урочисті проводи експедиції. Валерій спілкувався з багатьма по телефону. Кажуть, ті, з ким побував у таких умовах, стають друзями на все життя. 

Остання зимівка без жінок

Провести в далеку дорогу Олександра Афтенюка приїхали з Піщанського району його батьки – мати Валентина та батько Олександр. Півроку тому у сім’ї сина й невістки народилася донечка. За нею батько сумуватиме найбільше. Зате коли підросте, тато розповість їй те, про що не зможуть повідати інші батьки, які не були у царстві вічної криги.

Афтенюк  наймолодший у складі експедиції. 2 липня відзначатиме свій 30-й день народження. Закінчив Одеський державний екологічний університет. Працює науковим співробітником в Українському гідрометеорологічному інституті. Під час проводів, що відбувалися в залі Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), новий в.о. директора Євген Дикий повідомив, що держава виділили 15 млн.грн. на ремонт станції. Пообіцяв надійніший Інтернет-зв'язок. Чи не найбільше здивував ще однією новиною. За словами нового керівника, нинішня 23-я експедиція остання, що  складається виключно з чоловіків. Він переконаний, що навіть в Антарктиді має бути гендерна рівність. На рівні з чоловіками проводитимуть дослідження і жінки. «Гадаю, що склад наступної річної експедиції вже буде зовсім іншим», – сказав Євген Дикий. Мої співрозмовники не приховують, що присутність жінок може взагалі загубити роботу станції.

Приїхав додому, а на подвір’ї сто тюльпанів

-Зараз хлопці долають найскладнішу ділянку подорожі, - розповідає Анатолій Руденко. – Там є особливо небезпечне місце – протока Дрейк. Вона розділяє  архіпелаг Вогняна Земля і Антарктиду. Колись за прохід цієї протоки англійських мореплавців королева нагороджувала золотою сережкою.  У протоці завжди штормить. Коли ми поверталися після однієї із зимівок, потрапили у шторм в дев’ять балів. Іншими разами також штормило не менше шести-семи балів. Тому тримаємо кулаки за хлопців.

Пройти через такі шторми для метеоролога Афтенюка – це теж неабиякий досвід. Мати хлопця пишається тим, що син у неї дуже наполегливий. Що задумав – зробить. Каже, вміє згуртувати будь-яку компанію. Хазяйновитий. Від Києва до їхнього села чимала відстань. Все одно знаходить час приїхати допомогти батькам по господарству. У такі дні на кухонному столі улюблені синові вареники. «Саша дуже хотів сало взяти з собою, - каже пані Валентина. – Але ж в літак не можна…»

Після першої експедиції у 2013-2014 роках Олександр повернувся додому, коли  у дворі батьківської хати розквітли тюльпани. Мати каже, квітів було понад сотню. Син так довго дивився на них, як ніколи раніше. Відвик. В Антарктиді дев’ять місяців зима. А потім запитав маму: «А що вже час для тюльпанів?»

Подорож для туристів – 10 тисяч доларів

Зима в Антарктиді довга, починається з квітня і триває аж до листопада.  Це найскладніший період в життя полярників. Довгі ночі, мало світла, часті бурі і заметілі. У такий період станція повністю ізольована від відвідування. Бо крига така, що жоден туристичний корабель не може добратися.

-Бувають дні, коли за двері неможливо вийти, - продовжує пан Руденко. – Та й взагалі за межі станції поодинці ніхто не виходить. Таке в полярників неписане правило.

Лід, сніг і каміння – таким є покриття острову, на якому знаходиться наша станція. Жодної рослинності. Тільки подекуди на камінні можна побачити мох.В таких умовах працюють науковці, які досліджують природу на материку

З настанням літа, це з квітня і до листопада, в Антарктиді у розпалі туристичний сезон.

-Буває, з пришвартованого корабля одночасно сходить до двохсот туристів, - продовжує Анатолій Руденко. – Спілкування з ними, як кажуть, знімає трохи психологічне навантаження. Показуємо їм станцію. У нас настільки чисто, що всі знімають взуття, коли заходять у приміщення. Ми це теж робимо. Кожен з нас має окрему кімнату. Обмінюємося з туристами сувенірами. Якщо компанія невелика, запрошуємо у бар.

В Інтернеті є інформація: туристичний маршрут в Антарктиду коштує 10 тисяч доларів.

Через пінгвінів до дверей не підійти

Біля станції «Академік Вернадський» утричі збільшилася кількість пінгвінів. Співрозмовник каже, що таку інформацію повідомили науковці. «Воно й на око видно, - розповідає полярник. - Інколи до дверей підійти складно. Просиш, як людей,розступіться, дайте можливість пройти».  Одного разу пінгвіни взялися висиджувати потомство при самісінькому вході до будиночку, в якому обладнана лазня. «Ми не посміли зганяти їх з насиджених місць, - говорить полярник. - Чекали, поки не з’являться малюки. Душові є ще й у кімнатах на станції, тому митися було де».

Ще одне  мале пінгвіненя з’явилося при вході на станцію. Сталося це у Новорічну ніч. Полярники не приховували радості від такої події. Анатолій пояснив, що мова йде про породу так званих  віслюкових пінгвінів. Вони меншого зросту і статури, ніж пінгвіни, яких називають королівські чи імператорські. Останні з’являються не часто. Вчені називають їх мандруючими.

-Їх одразу відрізняєш за більшим зростом, - каже Анатолій. – Щодо мандрів, то вони роблять це неспроста – шукають собі пару. Коли знайдуть, то їх вже не кличе далека дорога. Нам розповідали, що загалом в Антарктиді нараховується шість видів пінгвінів. Припливають кити, косатки, морські котики, тюлені. Декілька разів на човні ми наближалися до кита на безпечну відстань. Вимикали двигун, щоб не злякати, і на веслах підходили. Кит не виявляв агресії. Риби водяться тільки хижі.  Я затятий рибалка, тому при кожній нагоді брав спінінг, просив у кухаря шматочок  м’яса і віддячував йому за це уловом.

Mid Winter – свято для всіх полярників

В Антарктиді 22 червня – середина зими. У цей день полярники, незалежно від того, з якої вони країни,  мають спільне свято. Називається  воно  «Mid Winter»,  тобто середина зими.  Його відзначають  на всіх антарктичних станціях, а їх, сезонних і постійних, нараховується на шостому континенті понад 60.  У літній період там працює приблизно п’ять тисяч людей.  Антарктида не належить жодній країні світу. Тому тут полярники дуже легко знаходять спільну мову. Відсутні політичні пристрасті. Сильнішою за все є міжнародна солідарність між людьми.

-Стільки поздоровлень, як їх роблять у день«Mid Winter» полярники,  мабуть,  не надсилає, ніхто, - каже Анатолій. – По-перше, ми вітаємо всі станції, де маємо знайомих, а вони відповідають взаємністю. До речі, до найближчої сусідньої станції від «Вернадського…» 50 кілометрів.  По-друге, щирі слова побажань надходять з великої землі. Навіть від високих посадовців.  Ющенко, коли був главою держави, вітав нас.

Увечері свято продовжується. Полярники одягають костюми і збираються у барі. Бар називається «Фарадей», таку назву колись мала станція. Її збудували ще у 1953 році англійці. А в 1996-му передали Україні. Назву станції наші змінили, а бар так і залишився «Фарадеєм».

Як потрапити в експедицію?

Кандидату в експедицію в Антарктиду мають бути притаманні дві важливі речі: відповідна спеціальність і добре здоров’я. Як стверджують співрозмовники, у кожній експедиції семеро науковців, решта тих, хто забезпечує роботу станції. Йдеться про такі спеціальності як метеоролог, біолог, геолог, географ, чи схожі з ними. Також потрібен лікар, енергетик, кухар. Особлива увага приділяється таким якостям, як вміння працювати у колективі.

-На станції надзвичайно дружна атмосфера, без скандалів, обманів, з’ясування стосунків, без політики, щоденного негативу з екрану телевізора, без метушні, суєти, без шуму транспорту, - наголошує Валерій Семенюк. – Дехто спеціально їде, аби сховатися від негативу, з яким зустрічаємося у нашому повсякденному житті. Це ж бій без правил – наше життя. Не за грішми, повірте, їдуть люди Платять там не так вже й багато. Зароблених коштів може вистачити, скажімо, щоб закласти фундамент будинку.

Анатолій зізнається, що після повернення йому було найскладніше адаптуватися до звичного життя після повернення додому. У перші дні по-новому навчався вулицю переходити. На тротуарі на людей наштовхувався.  Зізнається, що Антарктида має в собі якийсь магніт. Після повернення звідти знову хочеться на крижаний материк.

Відбір в експедицію жорсткий. На кожне місце претендує не менше чотирьох конкурентів. Більш детальну інформацію можна отримати в НАНЦ, що на бульварі Шевченка у Києві.

Станцію купили в англійців за символічну плату

Українська наукова станція «Академік Вернадський» розташована на невеликому мисі Марина острова Галіндез.

Її спорудили у 1953 році англійці і назвали «Фарадей». У 1996 році Україна купила її у Британії за символічну плату – один фунт стерлінгів. Британці збудували нову станцію. Українці розбудовували їхню. На "Вернадському" встановлено багато новітнього обладнання: потужний високочутливий магнетометр, який в онлайн режимі передає наукові дані через супутникову систему INTERMAGNET; сейсмоакустичну систему для спостереження за коливаннями земної кори, та багато іншого науково-дослідного обладнання. Клімат у місці розташування станції відносно м'який. Середня температура влітку близько 0 °C, взимку не нижче від −18-20 °C. Мінімальна температура, зафіксована на станції - мінус  47 °С.

Який він,шостий континет?

-В Антарктиді знаходиться майже 90% усієї світової криги, понад 80% об’єму прісних вод планети. Середня товщина льоду – 2133 м. ТАйсберг Б-15 – найбільший у світі. Його маса – 3 млрд. тонн.

-Над Антарктидою міститься найбільша озонова діра 27 млн кв. км завбільшки. Тому надворі полярники знімають спеціальні захисні окуляри лише для того, щоб сфотографуватися.

-З географічного погляду,  шостий континент – пустеля. А ще найсухіше місце на Землі, адже на деяких її територіях дощів не було протягом 2 млн років.

-Рекорд наднизької температури зафіксований на японській станції 2013 року – -91,2°С.

-Швидкість вітру може сягати 300 км/год.

-На Південному полюсі білі ведмеді не живуть, і це найулюбленіше запитання багатьох вікторин з географії, розраховане на те, що люди плутатимуть Антарктиду з Арктикою. Вчені думають над тим, як заселити білих ведмедів.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.