Відмовився від роботи в Гугл і ФБ: «Не тому, що в Америці погано, а тому, що дома добре»

Максим Бевза: -Мені в Україні добре, достаньо добре.... Тут теж можна знайти своє місце під сонцем

Блискучий результат продемонстрував після закінчення Липовецької школи №2 Максим Бевза. Під час зовнішнього незалежного оцінювання набрав максимальні 200 балів з фізики і стільки ж з математики, а також 194 бали  з української мови. Подав документи у два київські виші – національні університети і мені Тараса Шевченка і технічний «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Зарахували до обох. Вибір зупинив на університеті імені Шевченка. Навчався на факультеті кібернетики за спеціальністю інформатика. Має два дипломи з відзнакою – бакалавра і магістра. Два рази стажувався у компанії  Гугл, один раз – у ФБ.З роботою визначився ще під час навчання у виші. Але його вибір здивував багатьох. Відмовитися від запрошення в  Гугл і ФБ – це справді викликає здивування. 

Чому Максим прийняв таке рішення, саме з цього розпочалася розмова з талановитим фахівцем.

До чужої країни можна звикнути, але для чого на це витрачати час

— Максиме, в Америці й Канаді так погано, що ти не захотів залишатися?

— Не тому, що  там погано, ні, — каже співрозмовник. — Просто мені в Україні добре (робить паузу), достатньо добре. Ті емоції, відчуття, що їх маю тут від своєї культури, традицій, своїх людей, не порівняти з тим, що було там, в Америці і Канаді. Я провів там загалом дев’ять місяців:  шість у Штатах і три в Канаді. Це достатньо, аби зрозуміти, де ти хотів би далі проживати і працювати. Звикнути можна, звичайно. Для чого на це витрачати час?

— Можливо, хотілося ближче до батьків, брата?

— З Києва теж не часто приїжджаю в Липовець. А батьки в мене ще взагалі не були. Під час перебування за океаном майже щодня спілкувалися по скайпу. Звісно, мої  рідні раді з того, що я поруч. Та вибір був за мною.

— Яка з компаній першою запропонувала працювати? І як це відбувалося?

— Фейсбук. Після третього курсу я стажувався у них. Суть стажування полягає в тому, що за цей час ти маєш написати програму – від початку і до кінця. Стажерам дають здебільшого експериментальні програми. Закріплюють інженера – з  постійних працівників. Ти з ним радишся, консультуєшся. Один раз в тиждень ми обов’язково зустрічалися. Я розповідав про те, що зробив. Говорив про проблеми, що виникли. Пропонував свої шляхи вирішення. Він підказував, який з них найбільш прийнятний. Через півтора місяці відбувався детальний аналіз моєї роботи. Коли закінчився час стажування, мені вручили запрошення.

— Як сприйняв?

— Було радісно і приємно ще й  від повідомлення, що я гарно попрацював.

— Чому відмовився?

— Хотів ще навчатися, отримати диплом магістра. Хоча,  навіть у  таких відомих компаніях на дипломи мало звертають увагу. Важливіше, як ти працюєш. Відповів письмово, електронною поштою. Повідомив, що хочу продовжити навчання. Сказали  ok, запропонували  повернутися до цієї розмови після закінчення університету. Так само було з компанією Гугл. У них стажуються тисячі, є з кого вибирати.

Кремнієва долина – рай земний?

— Якими були перші американські враження?

— Америка  перша країна, де я побував за кордоном. Стажувався у Кремнієвій долині. Літаком добрався до Сан-Франциско. Вразив аеропорт, дорога у три  поверхи. Але коли від’їхали від аеропорту, то, не повірите (усміхається), дорога, як і в нас, проходить по землі. Далі добрався до міста Сан Хосе. Там  проживав. Зі мною ще три стажери. По двох у кімнаті 2-кімнатної квартири. Працювати треба було в сусідньому місті. Нас постійно підвозив виділений для цього транспорт. Вразила чистота на вулицях. Чи не найбільше дивували усміхнені обличчя людей. Все інше не так, як у нас, чи Європі. Інша культура, менталітет людей. Навіть кухня. Не дуже сподобалася, хоча я не вибагливий у харчах.

— Чи не кожен «айтішник» мріє побувати в Кремнієвій долині?

— Можливо, на перший погляд, Кремнієва долина – рай земний. Але помиляється той, хто так думає. Бо скрізь є свої плюси і мінуси. Для прикладу, взяти ціни на житло. Тут зосереджено високотехнологічні компанії. Через те, що у їхніх працівників висока платня, відповідно дороге житло. Аби заробити на нього, дехто працює по 10-12 годин.

— Ти ж не працював стільки?

— Звичайно, ні. Робочий день стажера вісім годин. Що приємно, до нас, стажерів, ставлення було таке само, як і до інженерів. Зрозуміло, платили менше, ніж штатним працівникам, але ж платили. Забезпечили соціальним пакетом, медичним страхуванням.

— Зате, який досвід!

— Це правда, досвід значний. Відчув, як це працювати в компанії на бізнес. Бо ж в університеті давали тільки теорію, а тут…

Перевіряйте англійську за нашою програмою

— Хто може поїхати на стажування?

— Той, хто подає заявку, і хто проходить  відбір. Перший раз нас їхало всього четверо чи п’ятеро. З усього факультету. Маю на увазі компанії ФБ і Гугл, бо ж їдуть й в інші компанії. Потім уже десятеро. Тепер – приблизно 15 студентів.

— А як це поєднується з навчанням?

— Два місяці літніх канікул, плюс дострокове складання іспитів. Так, це непросто. Якщо дуже захотіти – то зможеш...   

— Роботу в Києві як вдалося знайти?

— Компанію підказав однокурсник. Подав резюме, пройшов відбір, отримав позитивну відповідь

— Чим безпосередньо займаєшся?

— Як каже один мій знайомий, у тебе робота – набирати на клавіатурі циферки і буковки (усміхається). У нашої компанії найкрутіша програма з перевірки граматики англійської мови. Не дивно, що вона має поширене використання. Постійно вдосконалюємо її.

— Платять менше, ніж отримував би у ФБ чи Гуглі?

— Менше, але і роботою, і зарплатою я задоволений. Працюю у своє задоволення. Гарний колектив. Демократичні методи управління. У компанії американський менеджмент. Два офіси у США, один у Києві. Одне слово, в Україні теж можна знайти своє місце під сонцем. Не завжди це легко дається, але треба прагнути. Кожен обирає своє.

У п’ятому класі подарували комп’ютер

Саме батькам найперше Максим завдячує своїм успіхам. Це вони, пані Тетяна і пан Володимир, випускники фізико-математичного факультету Вінницького педуніверситету, зацікавили сина математикою. Коли підріс, розповіли сину про розвиваючі ігри за методикою Монтесорі. Казали, що бавився ними ще до того часу, як навчився говорити.

— У п’ятому класі подарували синові комп’ютер, — розповідає пані Тетяна. — Згодом тато допоміг написати першу програму. У 8 класі Максим здобув друге місце на обласній олімпіаді з інформатики, у дев’ятому – третє. У 10-11 класах виборював перші місця. У випускному класі став призером всеукраїнської олімпіади, здобувши почесне друге місце. Це додало балів при зарахуванні в університет

У сім’ї  Бевзів підростає ще один син Андрій. Він ще активніший ніж старший брат. Батьки кажуть, що теж має математичний склад розуму. Чи піде по слідах старшого брата? Поки що п’ятикласник Андрій пишається досягненнями Максима.

Поради: як досягти успіху?

— Я вбачаю декілька особливо важливих пунктів на шляху до успіху, — каже Максим. — З найбільш важливих назву такі:

1. Шукати можливості професійного зростання за обставин, що склалися. Це може бути спілкування з вмотивованими студентами-одногрупниками, шукати хороших викладачів, які можуть цікавого навчити і співпрацювати з ними, можна спілкуватися навіть більше, ніж просто на парах.
2. З точки вибору середовища - ліпше бути посереднім серед кращих, ніж кращим серед посередніх. І в цьому середовищі намагатися стати кращим. Завжди потрібно шукати середовище, що мотивує до розвитку. Чи то мова про роботу, чи то про університет, чи про будь-що інше. Настане час і в цьому середовищі  ви  станете вже кращим серед кращих!
3. Завжди ставити перед собою нові цілі для зростання, щоб ніколи не зупинятися. Звісно, відпочивати можна, але відпочинок - це всього лиш перерва між роботою, яку ми любимо.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.