Вінничанка виграла грант на навчання у Будапешті: це реально

Катерина КОВАЛЕНКО

Вінничанка Діана Грицишина виграла грант і уже рік навчається у Будапешті

22-річна вінничанка Діана Грицишина навчається у Будапешті
У інтерв'ю RIA/20 хвилин дівчина розповіла, як виграти грант на навчання за кордоном
Давайте разом пройдемо шлях від третьокурсниці Вінницького педуніверситету до студентки Будапештського вишу

Для початку - високий рівень англійської мови

Діана вивчала англійську філологію у педагогічному університеті на факультеті іноземних мов. На третьому курсі замислилась, адже після закінчення бакалавріату хотілося б і далі рости. Почала займатися громадською активністю, вступила в громадську організацію і проводила у бібліотеці ім. Тімірязєва заняття з англійської мови. На 4 курсі зацікавилася політологією та міжнародними відносинами. Тоді й розпочала шукати гранти.

Діана сьогоні у Вінниці. 10 вересня вирушає на другий рік навчання у Будапешт

— Закордонне навчання зазвичай відбувається англійською мовою, тому рівень англійської повинен бути високим. Обов'язково потрібно здати сертифікований тест. Це або IELTS, або TOEFL, або кембріджські тести, — розповіла Діана. — Тести платні, їх зараз здають дуже багато людей, тому черга може бути на декілька місяців вперед. Тобто, потрібно враховувати, що на початку 4-го курсу треба уже здати тест.

Милуючись краєвидами Будапешту із сторони Буди

Сама дівчина здавала кембріджський тести і на той момент він коштував 3500 грн. Результати відсилають у Британію, а після того з британським сертифікатом тести повертаються до нас.

Відео дня

Пошук грантів — мотиваційний лист — інтерв’ю по Skype

Діана розповіла, що є різноманітні сайти, де описані гранти українською мовою. Ти шукаєш спеціальність, дізнаєшся, на скільки відкривається грант. Коли знайдеш потрібний — переходиш за посиланням на сайти університетів. Там уже все англійською мовою.

Діана радить такі сайти:

Студвей-можливості

Міжнародні освітні програми

Стипендія Stipendium Hungaricum

— Я шукала грант за такими критеріями: 2016-2017 роки, магістратура, спеціальність «міжнародні відносини». Ще мають бути написані умови, наприклад, «ми шукаємо студентів, мотивованих до певних дій, вони мають володіти конкретними навичками і відповідним рівнем англійської мови», — пояснює вінничанка. — Від моменту, як почала шукати гранти і до того, як подалася на три гранти, у мене пройшов рік. Я подавалася в Нідерланди, Угорщину та Вірменію. Вірменію та Будапешт виграла, але у Вірменії програма була однорічна й половину потрібно було заплатити самому. Тому обрала Будапешсткьку бізнес-школу з кращими умовами.

Архітектура Будапешта — те, що змушує зупинитись, помилуватись та зробити фото

Діана каже, що при подачі на грант потрібно надіслати мотиваційний лист. У більшості це сторінка А4, де ти пишеш англійською мовою, чому ти хочеш податися на цю спеціальність. Маєш довести, чому саме тебе повинні взяти, і розповідаєш, що будеш робити після закінчення програми.

— У гранті структури мотиваційного листа не дається. Але я так писала: декілька абзаців про мій бекграунд, тобто де я навчалася і що робила, чому хочу саме у цей університет і чим мені цікава дана програма, — згадує студентка. — Університет враховує, чи не дуже завищені твої побажання щодо того, що робитимеш після закінчення програми, можливо, ти ставиш такі цілі, яких університет не може задовольнити.

На грант Діана подалася взимку, дедлайн був у квітні, у липні — інтерв'ю. З дівчиною зв'язалися по Skype і повідомили, що вона пройшла у другий тур і її чекатиме екзамен. — Формально то була співбесіда з викладачкою з університету, знань з дипломатії чи міжнародної грамотності не перевіряли. Ціль такої співбесіди — упевнитись, що те, що ти написав у мотиваційному листі — правда і його не писав хтось інший, — розповіла Діана. — Інтерв'ю тривало годину, хоча скоріш це була дружня бесіда, де я могла висловити свою думку, і намагалася отримувати задоволення, щоб на людину справити гарне враження.

Наприкінці студентці сказали, що потрібно чекати приблизно місяць, бо є ще й інші апліканти. А у серпні на сайті виставили документ, де були вказані номери тих, хто виграли грант. І там був номер вінничанки!

Навчання і умови в Будапешті

— Зараз у нас в групі 37 студентів з різних країн — Азербайджану, Йорданії, Південної Кореї, Сирії, Сербії, Монголії, Росії ті інших, — каже Діана. — Грант покриває 2 роки навчання, це 4 семестри, кожний з яких коштує 2500 євро для країн — не членів Євросоюзу, також формлення візи, страхування, реєстрація студентського квитка, проживання в гуртожитку і стипендія у 130 євро.

Обговорення проблем євроінтеграціїї із одногрупниками

Дівчина розпочинає свій другий рік у Будапешті, каже, що стипендії вистачає на харчування і культурне життя — раз в тиждень піти у галерею чи музей. І ще згадує, що у неї було 5 предметів, які вона мала здати перед початком навчання, щоб урівнятися в знаннях з тими, хто вже пройшов міжнародні відносини за бакалавріатом.

— Якщо тобі подобається навчатися, то ти знайдеш час, хоча і ночами доводилося щось читати, — каже вона.

Діана Грицишина отримала сертифікат із початкового рівня угорської мови
разом із Саною із Пакистану

Коли вінничанка приїхала, то невдовзі отримали пластикову картку з її номером. За цією карткою вона може піти у лікарню на місці своєї реєстрації до спільного лікаря (типу як у нас до сімейного), а потім до якогось спеціаліста. Це безкоштовно. Якщо потрібно щось терміново, то можна закласти свої гроші, які потім повернуться.

Історія Будапешта на стендах в університеті

— Цілий рік я жила на околиці Будапешту, добиратися до університету потрібно було майже годину на трьох видах транспорту, це 20 хвилин на трамваї, потім на метро, а далі автобусом, — розповідає Діана. — Нас жило двоє у кімнаті, є спільна кухня і спільний туалет-ванна, в кімнаті хороші умови для того, щоб вчитися. Але зараз я переселяюся у гуртожиток біля університету, завдяки тому, що у мене здані на п’ятірки всі екзамени.

Вінничанка каже, що в університеті скрізь є Wi Fi, у тому числі в гуртожитку. Працює електронна система — веб-сайт, на який студенти заходять за своїм паролем і можуть реєструватися на всі предмети, бачити, скільки предметів залишилося, коли викладач, наприклад, захворіє і лекцію відмінили або перенесли. Також свої бали дізнаються там і реєструються на екзамен. Вчитель виділяє чотири дати екзаменів і студенти самостійно обирають, коли їм зручно складати.

— Викладач з предмету «міжнародні організації і інституції» не читає сухі лекції, це може бути показ слайдів із ключовими термінами. Пара триває всього 1 годину, тому викладачка акцентує увагу на тих моментах, які ти не знайдеш у Інтернеті чи книгах, або це показ відео, по якому ми можемо подискутувати, — розповіла студентка. — Під час семінару викладачка сідає на місце студентів, а ми показуємо свою презентацію, викладач тільки дає свій фідбек, також дається час, щоб інші студент могли відреагувати на те, що було сказано. Якщо, наприклад, тема про другу світову війну то дівчина із Сербії розповідає із точки зору саме своєї країни.

Міжнародний вечір, де кожен із студентів представляв свою країну, культуру та традиційну їжу

За словами Діани, на екзаменах, хоча студенти мають запитання заздалегідь, але потріно не просто факти передавати, але й обов’язково висловлювати свою думку. Викладач оцінює те, як ти можеш аргументувати своє бачення. Бали — від 100 до 0. Від 90 до 100 — це excellent, тобто досконало, і далі по спадаючій.

— Екзамен можна перездати з легкістю. Не треба, щоб обов'язково була вагома причина та дозвіл декана. Але, якщо ти перездаєш і отримуєш нижчу оцінку, то ставиться нижча, — каже дівчина.

Діані подобається відношення угорців до історії. У Будапешті вся архітектура у центрі не може бути вищою за будинок Парламенту, щоб його було видно із Дунаю та зі сторони Буди. Зараз угорці не настільки економічно розвинені але відчувають, що колись вони буди величезною Австро-Угорською імперією, тому відчуття якоїсь зверхності присутнє.

— Буду захищати свою дипломну, потім подамся на стажування у міжнародні чи неурядові організації, щоб отримати досвід. І вирішуватиму, чи хотіла би продовжувати, — каже Діана. — Якщо я захочу робити щось на локальному рівні з громадою Вінниці чи України, то логічніше повернутися. Проводити якісь ініціативи краще це для своїх людей. А працювати в сфері міжнародного права краще у країнах Євросоюзу. Але у мене ще рік попереду, тому не загадую.